Все виды научных работ по гуманитарным дисциплинам
  • contact@moydiplom.com.ua
  • +38 (068) 380-0962 +38 (066) 781-6355
Распродажа!

Характер зв’язку соціального інтелекту та стилів міжособистісного спілкування

300  200 

Код работы: Д 00008
Дисциплина: Общая психология
Тип работы: Дипломная (практическая)
Количество страниц:
 61
Источников литературы: 43

Описание

Дипломна розкриває характер зв’язку соціального інтелекту та стилів міжособистісного спілкування на основі емпіричного дослідження.

ВСТУП

Для того, щоб стати людиною, недостатньо лише біологічної спадковості, потрібна також спадковість соціальна. Процес засвоєння людиною певної системи знань, норм та цінностей, притаманних повноправним членам суспільства, зазвичай називають соціалізацією. Іншими словами, соціалізація − це перетворення біологічного індивіда на соціальну істоту, входження індивіда в соціум. Всі процеси розвитку особистості реалізуються і завершуються лише в ході її індивідуально своєрідного соціального розвитку, інтегруються на соціально-психологічному рівні її структури та маніфестуються в цілісній соціальній поведінці людини. Інтелектуальний, емоційний, моральний, естетичний, культурний та інші види розвитку виявляються в соціальних орієнтаціях, характері соціального досвіду, соціальних виборах, соціальних рішеннях, соціальних оцінках та перевагах.

Студентство як певна соціальна група являє собою відтворення інтелігенції у державі. Саме з цієї причини студентство повинно мати не тільки високий професійний рівень умінь і навичок, але й бути високоморальною культурною групою. Студентам властива підвищена соціальна активність та соціальний динамізм, вони можуть розглядатись як ефективний індикатор соціальних змін [20].

В історії психологічних досліджень проблема інтелекту є, з одного боку, найбільш досліджуваною і поширеною (їй присвячено найбільшу кількість робіт), з іншого боку, залишається самою дискусійною. Так, наприклад, до теперішнього моменту не склалося однозначного визначення інтелекту, хоча це поняття активно використовуються в різних галузях психологічних наук. Зазначена неоднозначність ще більше проявляється в дослідженнях з проблеми соціального інтелекту: це відносно нове поняття у вітчизняній соціальній психології, яке знаходиться в процесі розвитку, уточнення, верифікації.

Проблема розвитку інтелекту людини та соціального інтелекту зокрема досліджувалася такими зарубіжними вченими як Ж. Піаже, Ф. Гальтон, С. Пако, Е. Торндайк, Г  Олпорт, Дж. Гілфорд, Г. Айзенк, Ж. Годфруа, М. Форд, М. Тисак та ін. Наявні у вітчизняній психології роботи з проблеми соціального інтелекту стосуються вивченню соціального інтелекту переважно в аспекті комунікативної компетентності. Дана проблема розглядається в працях таких вчених як Н. А. Амінов, М. В. Молоканов, М. І. Бобнева, Ю. Н. Ємельянов, А. А. Кидрон, А. Л. Южанинов та ін.

Існування соціального суспільства неможливе без спілкування. Саме цим пояснюється актуальність дослідження даної проблеми спілкування. Подібно відображенню і діяльності, спілкування належить до базових категорій психологічної науки. За своїм значенням проблема спілкування для теоретичних, експериментальних і прикладних досліджень, мабуть, не поступається проблемам діяльності, особистості, свідомості і ряду інших фундаментальних проблем психології.

Питанням спілкування присвячені праці багатьох видатних психологів, таких як Г. М. Андрєєва, О. П. Белінська, Б. Г. Ананьєв, О. О. Бодальов, Д. Майерс, Л. С. Виготський та інші. У психологічній науці не існує єдиного підходу до розгляду проблеми спілкування, що дає змогу розглянути її більш докладно.

Адекватність розуміння процесу спілкування і поведінки людей, адаптацію до різних систем взаємин визначає особлива розумова здатність − соціальний інтелект. Дана проблема є особливо актуальною для сучасного пострадянського суспільства, але недостатньо розробленою в науковій психологічній літературі, у зв’язку з цим вона була обрана темою виконаної кваліфікаційної роботи.

Мета дослідження полягає у встановлені характеру зв’язку соціального інтелекту зі стилем міжособистісного спілкування студентів.

Об’єктом дослідження є студент як носій соціального інтелекту та стилю міжособистісного спілкування.

Предметом дослідження є психологічні аспекти зв’язку між соціальним інтелектом і стилем міжособистісного спілкування студентів.

В якості концептуальної гіпотези дослідження висувається припущення про існування певного характеру зв’язку між соціальним інтелектом та стилем міжособистісного спілкування. В якості емпіричних гіпотез, можна припустити що, чим вище рівень розвитку соціального інтелекту, тим більш адаптованим та адекватним є стиль міжособистісного спілкування, та навпаки, чим адекватнішим буде стиль міжособистісного спілкування, тим вищім буде рівень розвитку соціального інтелекту.

Завдання дослідження:

  1. Вивчити основні теоретичні підходи до характеристики та інтерпретації понять «соціальний інтелект» і «міжособистісне спілкування» та до проблеми їх дослідження.
  2. Обґрунтувати характер зв’язку соціального інтелекту зі стилем міжособистісного спілкування студентів.
  3. Визначити психодіагностичний інструментарій, що дозволяє адекватно вирішити проблему виявлення зв’язку соціального інтелекту зі стилем міжособистісного спілкування студентів.
  4. Провести емпіричне дослідження спрямоване на встановлення характеру зв’язку соціального інтелекту зі стилем міжособистісного спілкування студентів.
  5. Визначити рівень розвитку соціального інтелекту і стиль міжособистісного спілкування і на цій основі вивчити особливості їх зв’язку.
  6. Встановити подальші перспективи дослідження.

Методи дослідження: для розв’язання поставлених завдань, досягнення мети та перевірки гіпотези використані загальнонаукові методи теоретичного рівня (аналіз, синтез, порівняння,систематизація, узагальнення науково-теоретичних та емпіричних даних), методи емпіричного дослідження (опитування, тестування), психодіагностичні та математично-статистичні методи обробки емпіричних даних (якісні  та статистичні). Теоретичною базою роботи були теорія особистості (3. Фройд, Е. Еріксон, Г. Олпорт, Р. Кеттел); вчення про інтелект (В. Н. Куніцина, Дж. Гідфорд, В. Ф. Анурин); положення про спілкування (А. А Бодальов, Я. Л. Коломинський).

Теоретична і практична значущість роботи. Теоретична значущість роботи полягає в уточненні характеру зв’язку стилю спілкування з рівнем розвитку соціального інтелекту у студентів.

Практична значущість роботи полягає у встановлені значення розвитку соціального інтелекту та формування стилів спілкування як складових професійно значущих якостей майбутніх психологів для використання в психолого-педагогічній практичній діяльності.

Не нашли, что искали? – Закажите индивидуальное написание работы или вернитесь к поиску.