Мій диплом

Опис

Курсова розглядає вплив батьківсько-дитячих відносин на формування самооцінки дітей дошкільного віку. Надається аналіз результатів емпіричного дослідження.

ВСТУП

У сучасному світі значно зросла увага до проблем сім’ї та її ролі в становленні особистості дитини. Важливим для розуміння специфіки різних сімей є поняття конфігурації сім’ї. Конфігурація сім’ї створює внутрішньосімейну систему цінностей, типи інтеракцій її членів, поведінкові моделі адаптації до сімейного та широкого соціального середовища, підтримує оптимальну і результативну самосвідомість членів сім’ї і т. ін.

Розмір сім’ї, порядковий номер народження, інтервали між народженнями в теоретичних і експериментальних дослідженнях (А. Адлер, Т. Думитрашку, І. Равич-Щербо, О. Силіна і ін.) розглядаються як опосередковуючі фактори впливу середовища на формування індивідуальності дітей.

Батьківські відносини можна розглядати в цілому як метаіндівідуальний контекст, який створюється усіма членами сім’ї. Якщо розглядати вплив батьків на дитину, то доцільно враховувати взаємозв’язок параметрів батьківських відносин батьків і матерів. Властивості дітей також грають свою роль, визначаючи взаємодії батьків. Специфіка батьківських відносин полягає в їх постійній і неминучій зміні з віком дитини. Дана проблема викликає інтерес і вимагає подальших досліджень.

У роботах зарубіжних і вітчизняних психологів виявлено негативні наслідки для розвитку дитини деструктивних подружніх відносин. Нестабільність у відносинах між подружжям негативно впливає на психічне і фізичне здоров’я всіх членів сім’ї, включаючи дитину. Саме в психологічно благополучній сім’ї подружжя відновлюють сили, витрачені в суспільній діяльності. У психологічно неблагополучній сім’ї такого відновлення не відбувається, більш того, нервове напруження в сімейних відносинах зростає і може привести до стресів і навіть нервово-психічних захворювань. У разі нестабільності сімейних відносин негативному і хворобливому впливу піддаються і діти (В. Титаренко, Е. Ейдеміллер, В. Юстицкис). Діти з нестабільних сімей більше схильні до відхилень (К. Вітек, В. Сисенко, В. Шевчук, В. Шелкова).

Найбільш чутливими до впливу сімейного неблагополуччя виявляються стрижневі утворення особистості дитини – її уявлення про себе, самооцінка, образ себе. Оскільки задоволення її потреб повністю залежить від батьків, то її уявлення про себе і образ себе в значній мірі пов’язані зі ставленням батьків до неї, їх сприйняттям і розумінням, з характером батьківських установок і якістю прихильності. В даний час вивчення формування та розвитку уподобань в онтогенезі є одним з найбільш актуальних напрямків в сучасній психології розвитку, де прихильність розуміється як базисне утворення, що робить вплив на психічний розвиток дитини, її життєвий шлях. Проте бракує спеціальних досліджень у контексті формування самооцінки дошкільників під впливом сімейних відносин. З огляду на дане протиріччя була визначена тема нашого дослідження: «Вплив батьківсько-дитячих відносин на формування рівня самооцінки у дітей дошкільного віку».

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити вплив батьківсько-дитячих відносин на формування рівня самооцінки у дітей дошкільного віку.

Об’єкт дослідження – діти дошкільного віку з низьким рівнем самооцінки.

Предмет дослідження – вплив батьківсько-дитячих відносин на формування рівня самооцінки у дітей дошкільного віку

Теоретична гіпотеза дослідження: батьківсько-дитячі відносини виступають важливим фактором формування рівня самооцінки у дітей дошкільного віку.

Завдання дослідження:

1. Провести теоретичний аналіз літератури стосовно поставленої проблеми.
2. Обґрунтувати вплив батьківсько-дитячих відносин на формування рівня самооцінки у дошкільників.
3. Провести емпіричне дослідження з метою з’ясування впливу батьківсько-дитячих відносин на формування рівня самооцінки у дітей дошкільного віку.
4. Встановити подальші перспективи дослідження.

Методи дослідження. З метою з’ясування впливу батьківсько-дитячих відносин на формування рівня самооцінки у дітей дошкільного віку, використано методи теоретичного аналізу багатодетермінованості і взаємовпливу психічних явищ. Для з’ясування залежності рівня самооцінки дошкільників від батьківсько-дитячих відносин використано психодіагностичні засоби: методика вивчення батьківських установок «PARI» (Є. Шефер, Р. Белл) [20], методики  вивчення самооцінки дошкільника – «Сходинки» (В. Щур) [19] та методика «Який я?» (Р. Нємов) [21]. Обробка результатів дослідження проведена за допомогою математико-статистичних методів (кореляційний аналіз). Узагальнення результатів здійснено з використанням інтерпретаційних методів (класифікація й узагальнення емпіричних даних).

Методологічну й теоретичну основу роботи склали положення про вплив самооцінки на діяльність людини і її розвиток як особистості та індивідуальності (Р. Бернс [3]; О. Бєлобрикіна [2]; М. Лісіна [16; 17] та ін.); про особливу роль у формуванні самооцінки дитини сім’ї як найближчого соціального оточення, а саме батьківського відношення до неї (О. Бєлобрикіна [2]; А. Варга [7]; О. Кононко [11; 12]; О. Котова [13; 14] та ін.)

Теоретична значущість роботи полягає у розширенні теоретичних відомостей про проблему формування рівня самооцінки у дітей дошкільного віку; уточнення даних про вплив батьківсько-дитячих відносин на формування рівня самооцінки дошкільників.

Практична значущість роботи визначається в тому, що результати дослідження можуть бути використані у практиці шкільного психолога або дитячої психологічної консультації, а також можуть бути корисні в практиці психокорекції.

Купить / Уточнить детали

Не нашли, что искали? – Закажите индивидуальное написание работы или вернитесь к поиску.