Все виды научных работ по гуманитарным дисциплинам
  • contact@moydiplom.com.ua
  • +38 (068) 380-0962 +38 (066) 781-6355
Распродажа!

Страхи, як перешкода в досягненні життєвих цілей людиною

400  300 

Код работы: М 00029
Дисциплина: Общая психология
Тип работы: Магистерская
Количество страниц:
 76
Источников литературы: 77

Описание

Магістерська описує як страхи впливають на досягнення життєвих цілей. Представлені результати експерименту та надані рекомендації зі зниження страхів.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Страх є базовою негативною емоцією, він властивий людині від народження і до самої смерті. Його можуть викликати будь-які явища і предмети навколишнього середовища. Він дозволяє людині уникати різних ситуацій, що несуть загрозу його об’єктивній і суб’єктивній дійсності, сигналізує про наявність небезпеки для збереження цілісності організму і психіки, направляє рух усього життя. Страх можна розглядати і як своєрідний захисний механізм внутрішнього «Я» особистості. Переважна більшість страхів, в тій чи іншій мірі, обумовлені умовами розвитку і мають тимчасовий характер.

У найзагальнішому вигляді емоції страху виникають у відповідь на дію загрозливого стимулу. Існують дві загрози, які мають універсальний і одночасно фатальний в результаті характер. Це смерть і крах життєвих цінностей, що протистоять таким поняттям, як життя, здоров’я, самоствердження, особисте та соціальне благополуччя. Крім крайніх виразів страх завжди має на увазі переживання будь-якої реальної чи уявної небезпеки.

Набагато більше поширені навіяні страхи. Їх джерелами можуть бути сім’я, соціум, телебачення т. ін.

Поєднання негативних і позитивних емоцій абсолютно необхідно для нормальної життєдіяльності людини, однак проблеми виникають тоді, коли страхи є необ’єктивною формою, що відбиває дійсність, і тільки в цьому випадку страх перешкоджає у досягнення життєвих цілей, так як сильне почуття страху штовхає людину до «втечі». У малих же дозах страх корисний для досягнення життєвих цілей людини, оскільки допомагає людині зібратися і тверезо оцінити свої можливості, що благотворно впливає на досягнення життєвих цілей.

Присутність страхів формує відношення до себе і самооцінку, дозволяє людині бути впевненим у собі, своєму сьогоденні і майбутньому, або ж навпаки. Бути розчарованим в житті і боятися будь-яких її проявів.

Таким чином, слід зазначити, що проблема страхів та їх вплив на досягнення життєвих цілей людиною не випадково є предметом наукового інтересу багатьох дослідників. На сучасному етапі можна виділити декілька рівнів, на яких здійснюються наукові дослідження проблем страхів:

  • на соціально-філософському рівні істотний внесок внесли такі вчені як Е. Банка, С. Кьеркегор, Дж. Локк, Ж.-П. Сартр, Б. Спіноза, М. Хайдеггер, К. Ясперс, де страх розглядався авторами як неминуча тривога, що лежить в основі людського існування. Основою таких робіт стало уявлення про те, що культурна історія людства з самого початку породжена страхом, що робить істотний вплив на весь хід людської історії
  • на психофізіологічному рівні можна виділити дослідження І. П. Павлова, П. В. Симонова, Ч. Дарвіна, У. Джемса, К. Ізарда, С. Томкінса, У. Макдаугалла, що розглядають уявлення про вроджені передумови страху, механізми його виникнення, психофізіологічні прояви, функції, вісцеральні зміни, що викликаються страхом, умовно-рефлекторні зв’язки з іншими емоціями
  • на соціально-психологічному рівні роботи В. І. Гарбузова, А. І. Захарова, А. М. Прихожан, А. С. Співаковської, Г. Еберлейн забезпечили вивчення страхів як невід’ємної ланки в еволюції людського роду, виділивши психологічну структуру страху, динаміку впливу соціально-психологічних факторів на появу страхів

Велика частина досліджень присвячена дитячим страхам, пов’язаним з проявом тривожності як фактора, що негативно впливає на подальший розвиток дитини (М. І. Буянов, В. І. Гарбузов, Н. С. Жуковська, А. І. Захаров та ін.). У той же час страхи у дорослих людей і, зокрема, студентів, недостатньо вивчені. Хоча в студентському віці існує велика кількість страхів, тим не менш, вивчені лише ті, які пов’язані з навчальною діяльністю (М. А. Замков, Є. І. Івлева, Є. П. Ільїн, Н. М. Молчанова, А. О. Прохоров, Ю. В. Щербатих). У зв’язку з цим, особливий інтерес викликає вивчення страхів у студентів і дорослих людей і їх вплив на досягнення життєвих цілей.

Існує протиріччя між практичною необхідністю вивчення впливу страхів на досягнення життєвих цілей людиною і недостатньою розробленістю даної теми. Прагнення знайти шляхи вирішення даного протиріччя і визначило проблему нашого дослідження. Таким чином, недостатня розробленість даної проблеми вплинула на вибір теми магістерського дослідження «Страхи, як перешкода в досягненні життєвих цілей людиною».

Об’єкт дослідження: психологічні феномени страху і життєвих цілей людини.

Предмет дослідження: вплив страхів на досягнення життєвих цілей людини у дорослих людей.

Гіпотезу дослідження склали припущення про те, що страхи перешкоджають досягненню життєвих цілей людини.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально вивчити вплив страхів на досягнення життєвих цілей людиною.

Задачі дослідження:

  1. Розглянути існуючі форми страху в психологічній літературі.
  2. Уточнити переважні форми страху у дорослих людей.
  3. Експериментально дослідити вплив різних форм страхів на досягнення життєвих цілей людиною.
  4. Розробити психолого-педагогічні рекомендації для роботи з розвиненими формами страхів.

Методологічна основа дослідження. Положення Б. Ф. Ломова про системний аналіз особистості; принцип багатомірно-функціональної організації окремих актів поведінки і властивостей особистості А. І. Крупнова; єдина концепція свідомості і емоцій Ю. І. Александрова та Я. О. Пономарьова.

Методи дослідження. В якості теоретичних методів дослідження використано порівняльно-аналітичний, індуктивний і дедуктивний методи.

В якості емпіричного методу дослідження використаний психодіагностичний метод.

Для вивчення стану страху застосовувався «Опитувальник ієрархічної структури актуальних страхів особистості» (ІСАС) Ю. Щербатих та Є. Івлєвої і опитувальник страхів і фобій В. Леві (апробація Лисенко В. Р.).

Показники, що характеризують рівні стану страху, зіставлялися з даними, діагностуючими життєві цілі (тест змістовних орієнтацій (СЖО) Джеймс Крамб (Crumbaugh J., 1968) і Леонард Махолік, адаптація Д. А. Леонтьєва); мотивації уникнення невдач і мотивації успіху (методика діагностики особистості на мотивацію до уникнення невдач Т. Елерса і методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса), схильності до ризику (Тест схильності до ризику Шуберта).

Для статистичного аналізу даних застосовувалися кореляційний, дисперсійний методи. Статистична обробка даних проводилася за допомогою комп’ютера на базі програмного забезпечення «Stаtistika 6.1».

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі м. Луганська. У дослідженні були задіяні чоловіки і жінки у віці 21-30 років, всього 70 осіб.

Наукова новизна дослідження полягає в доповненні та уточненні відомостей та уявлень про домінуючі форми страхів у дорослих людей і вплив цих страхів на досягнення життєвих цілей людиною.

Практична значимість дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів у роботі з людьми, що мають розвинені форми страхів, які перешкоджають нормальному функціонуванню особистості в соціумі.

Не нашли, что искали? – Закажите индивидуальное написание работы или вернитесь к поиску.