Все виды научных работ по гуманитарным дисциплинам
  • contact@moydiplom.com.ua
  • +38 (068) 380-0962 +38 (066) 781-6355

Стилі взаємодії вчителя та учнів у навчально виховному процесі

150 

Код работы: К 00199
Дисциплина: Общая педагогика
Тип работы: Курсовая (теоретическая)
Количество страниц:
 30
Источников литературы: 46

Описание

У курсовій проаналізовано стилі взаємодії учасників навчально-виховного процесу та вплив стилю спілкування вчителя на успішність учнів.

ВСТУП

Основними та центральними фігурами в школі є вчитель і учень. Їх взаємодія під час уроків та позанавчальної діяльності вважається найважливішим засобом розвитку особистості дитини. К. Д. Ушинський розглядав питання необхідності розробки такої педагогічної системи, яка «оживляла б як вчителя, так і учня». Найважливішою її умовою він вважав «образ викладання». Це система навчання, яка змушує учнів пустити в хід мислення так, що «вони в один і той же час будуть і слухати, і думати» [38].

У сучасному освітньому просторі думки К. Д. Ушинського знайшли відображення в тому, що все більша увага приділяється ролі вчителя не тільки як носія знань, а й як особистості, яка формує іншу особистість. Але чим частіше звучить ця ідея, тим більшою мірою вона розглядається тільки як аксіома, а не як керівництво до дії з удосконалення процесів взаємодії в системі «вчитель-учень». Наприклад, незважаючи на всі досягнення сучасної педагогіки (це технологізація, індустріалізація і стандартизація), відкритим залишається питання про те, що є пусковим механізмом у процесі однозначно визнаного впливу вчителя на учня дитини.

В. А. Кан-Калік досліджував питання стилів педагогічного спілкування, де виділяв спілкування на основі високих професійних установок педагога, на основі товариського ставлення, спілкування-дистанцію, спілкування-залякування та спілкування-загравання. І. В. Страхов, Н. Д. Левітов, Є. А. Клімов вважають, що стиль педагогічної діяльності обумовлений індивідуально психологічними особливостями суб’єкта діяльності, а саме педагога. Н. Д. Бобирєв та З. Н. Вяткіна вважають, що в педагогічній діяльності високої результативності можуть досягнути тільки ті вчителі, які володіють принципово різними типологічними особливостями нервової системи, за рахунок здобуття індивідуальної системи прийомів та засобів роботи.

Т. С. Рожок, Н. Є. Андрєєва, В. А. Терещенко аналізують питання професійного розвитку у зв’язку з особливостями індивідуальності вчителів різних ступенів освіти, а також в світлі особливостей їх стилю діяльності. І. В. Єрмакова, Г. А. Цукерман, С. В. Зайцев комплексно вивчають особливості учбової діяльності школярів, в тому числі пов’язані з різнорівневими властивостями індивідуальності та зовнішніми вимогами діяльності. Є. Г. Хоменко, М. Н. Швецова розглядає зв’язок деяких особистісних особливостей педагогів та характеристик індивідуальності їх учнів.

Таким чином, протиріччя між необхідністю дослідження стилів взаємодії між учнями та педагогами та наявністю змістових теоретичних та практичних знань обумовило вибір теми дослідження – «Стилі взаємодії вчителя та учнів у навчально-виховному процесі».

Об’єкт дослідження – взаємодія вчителя та учнів у навчально-виховному процесі.

Предмет дослідження – стилі взаємодії учасників навчально-виховного процесу.

Мета дослідження – теоретичний аналіз стилів взаємодії учасників навчально-виховного процесу.

Завдання дослідження:

  1. Розглянути соціокультурні умови навчально-виховного процесу.
  2. Проаналізувати актуальні вимоги суспільства до особистості вчителя.
  3. Визначити потреби учнів сучасної української школи.
  4. Виявити стилі педагогічного спілкування/взаємодії.
  5. З’ясувати особливості впливу стилів спілкування вчителя із учнями на їх академічну успішність та розвиток.

Методи дослідження:

– теоретичні: аналіз і синтез, порівняння, класифікація (для теоретичного узагальнення основних підходів до розуміння стилів взаємодії учнів та вчителів у навчально-виховному процесі);

– метод конкретизації та систематизації теоретичних знань (для розробки завдань дослідження).

Теоретична значущість дослідження полягає в можливості використання матеріалів роботи під час розробки методичних рекомендацій щодо вдосконалення, корекції процесу взаємодії вчителів та учнів.

Практична значущість дослідження полягає в аналізі та узагальненні питання особливостей взаємодії вчителя та учнів у навчально-виховному процесі. Результати дослідження можуть бути використані класними керівниками, вчителями предметниками, педагогами системи вищої освіти, адміністрацією навчально-виховної установи, батьками та іншими зацікавленими особистостями в питанні гармонізації взаємовідносин вчителя та учнів.

Не нашли, что искали? – Закажите индивидуальное написание работы или вернитесь к поиску.