Мій диплом

Опис

У курсовій роботі розкрито психолого-педагогічні можливості шкільної програми щодо формування у них навичок розповіді, опису та міркування.

ВСТУП

Мовлення − основа будь-якої розумової діяльності, засіб комунікації. Вміння учнів порівнювати, класифікувати, систематизувати, узагальнювати формується в процесі оволодіння, через мову, проявляються також в мовленнєвій діяльності. Логічно чітке, правильне усне й писемне мовлення учня − показник його розумового розвитку.

Розвиток мовлення − важливе завдання навчання рідної мови. Успіхи учнів у своїй промові забезпечують і більшою мірою визначають успіх у навчальній роботі з всіх предметів, зокрема, сприяють формуванню повноцінної навички читання та підвищення орфографічної грамотності. В основу початкового курсу української мови у молодших класах покладено всебічний розвиток мовлення.

Цьому завданню підпорядковано вивчення фонетики, морфології, лексики та синтаксису.

У психології, лінгвістиці й методиці мовлення типологія мовлення традиційно розглядається в аспекті нормативно-літературних або діалектних особливостей, а також як стилістичний її різновид.

Основи методики розвитку функціонально-смислових типів мовлення визначені в роботах М. Коніної, А. Леушиної, Л. Пеньевскої, О. Соловйової, О. Тихеєвої, А. Усової, Е. Флериної та інших.

Загальновідомо, що взаємозв’язок між мисленнєвими процесами й мовленнєвими структурами не обмежується лише зв’язком між логічними категоріями й такими одиницями мовлення, як поняття й слово, судження й речення.

Отже, завдання методики розвитку мовлення учнів молодших класів, що враховує теорію типології мовлення, − встановлювати здатність дитячого мислення виділяти взаємозумовлені явища дійсності на вищому рівні, ніж судження, і реалізовувати ці зв’язки у відповідних контекстуальних мовленнєвих конструкціях особливих функціонально-смислових типів мовлення, зокрема розповіді, опису та міркуванні.

Як найвищий ступінь структурної системи мовлення, в системі синтаксису, функціонально-смислові типи мовлення утворюють найтісніший зв’язок з мисленням.

Також важливо ураховувати комплексний підхід до корекції та розвитку мовленнєвих навичок дітей, особливо такий підхід буде найдієвішим у старшому дошкільному віці та молодшому шкільному, коли у дітей формуються головні функціонально-смислові типи мовлення.

У психолінгвістиці доведено, що чим вищий рівень мовної структури, тим багатогранніший зв’язок між мовленнєвими та мисленневими категоріями.

Отже, зв’язок між мовою і мисленням на рівні функціонально-смислових типів мовлення проявляється найповніше та найвиразніше саме у учнів молодших класів. І саме у цьому їм необхідно всебічно оволодіти техніками будування опису, міркування і розповіді. Саме тому наша робота є актуальною.

Предмет дослідження – особливості формування мовленнєвих навичок у дітей молодшого шкільного віку.

Об’єкт дослідження – особливості формування таких функціонально-смислових типів мовлення, як: розповіді, описи і міркування у учнів 4 класу.

Мета роботи – проаналізувати особливості формування функціонально-смислових типів мовлення у дітей молодшого шкільного віку, та визначити комплексний підхід до розвитку вміння будувати розповіді, описи і міркування у 4 класі.

Завдання роботи:

1. Проаналізувати літературу по лінгвістиці, мовознавству, психології та педагогічним наукам за даною темою.
2. Дати характеристику функціонально-смислових типів мовлення.
3. Розглянути застосування різних прийомів та підходів при формуванні навичок розповіді та опису у молодших школярів.
4. Провести дослідження за темою роботи.

При розгляді стану досліджуваної проблеми використовувалися такі методи, як: аналіз психолого-ᴨедагогічної літератури, експеримент, спостереження, кількісний і якісний аналіз отриманих даних.

Не нашли, что искали? – Закажите индивидуальное написание работы или вернитесь к поиску.