Все виды научных работ по гуманитарным дисциплинам
  • contact@moydiplom.com.ua
  • +38 (068) 380-0962 +38 (066) 781-6355
Распродажа!

Особливості формування педагогічної майстерності у викладачів української мови та літератури

600  500 

Код работы: М 00030
Дисциплина: Педагогика высшей школы
Тип работы: Магистерская
Количество страниц:
 82
Источников литературы: 75

Описание

Магістерська дисертація містить теоретичне та емпіричне дослідження педагогічної майстерності у майбутніх викладачів української мови та літератури.

ВСТУП

Ще в кінці минулого століття в світі прийшли до консенсусу відносно того, що будь-якому суспільству необхідний оновлений процес освіти для вирішення завдань ХХІ століття, пов’язаних із забезпеченням інтелектуальної незалежності, виробництвом і просуненням нових знань, підготовкою і формуванням відповідальних і освічених громадян і високо кваліфікованих спеціалістів, без яких не можливий ні економічний, ні соціальний, ні культурний, ні політичний прогрес. Оскільки суспільство все більше і більше потребує знань, освіта, особливо вища, виступає в якості основних компонентів культурного соціально-економічного і екологічного стійкого розвитку людства. Тому розвиток освіти у більшості країн світу віднесено до найважливіших національних пріоритетів.

В Україні також відбувається становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження у світовий освітній простір. Оновлення змісту освіти, орієнтація на новий тип педагогічного світогляду, що відповідає соціокультурним викликам епохи, пріоритетність формування в учнівської молоді ключових компетенцій в інтелектуальній, громадянсько-правовій, комунікаційній, інформаційній сферах − ці та інші риси кінця ХХ — початку ХХІ століття, безумовно, мають позначатися на професійних і особистісних якостях вчителя української мови і літератури. Загальноосвітні навчальні заклади третього тисячоліття чекають на словесника, котрий володіє цілісними, системними знаннями мови, літератури, є людиною культури, провідником ідей державотворення і демократичних змін, здатний сформувати культуромовні особистості молодих громадян Української держави.

Пріоритетна увага при формуванні вищої освіти в Україні має надаватися підготовці нової генерації науково-педагогічних кадрів – національної еліти, здатної трансформувати в собі нову освітньо-світоглядну парадигму національно-державного творення, гуманістичного вознесіння самоцінності особистості вихованця.

Наука і освіта сьогодні відносяться до тих соціальних інститутів суспільства, вага яких високопрофесійної інтелектуальної праці надзвичайно велика і де професійна якість наукових і педагогічних кадрів має вирішальне значення.

Специфіка педагогічної роботи полягає в тому, що основним знаряддям праці педагога є власна особа, професійна зрілість якої дозволяє знаходити оптимальні рішення в постійно змінній «виробничій» ситуації і яка врешті-решт визначає результати всієї практичної діяльності педагога.

Зрозуміло, що педагогічна діяльність – творчий процес, оскільки вона не зводиться до повторення колись засвоєного алгоритму і оскільки в ньому постійно виникає щось нове. У багатьох ситуаціях викладачу доводиться діяти не за «статутом», а приймати рішення на основі особистих знань і цінностей. За допомогою розуму і моральної інтуїції. Чим багатша людина як особистість, тим вона цінніша як член організації, якщо, звичайно, організація занепокоєна не лише збереженням статус-кво, а й вдосконаленням діяльності, створенням умов для творчості й розвитку.

Зовні майстерність педагога – це вирішення різноманітних педагогічних завдань, успішна організація навчально-виховного процесу й отримання відповідних результатів, але її сутність полягає в певних професійних і особистісних якостях, які породжують цю діяльність і забезпечують її ефективність. Тому справжній педагог повинен бути в постійному творчому резерву оптимізації як професійного так і особистісного потенціалу, оскільки педагогічна майстерність – це своєрідний сплав особистої культури, знань і світогляду педагога, його всебічної теоретичної підготовки з досконалим володінням прийомами навчання і виховання, педагогічною технікою і досвідом.

Актуальність дослідження. Особливості сучасного етапу цивілізаційного розвитку людства, зокрема глобалізація, інтеграція, інформатизація, фундаментально змінюють освітню мовно-літературну парадигму, висуваючи нові вимоги як до самої освітньої галузі «Мови і літератури», так і спеціаліста нової формації, рівня його педагогічної майстерності, професіоналізму і творчості.

Задекларована модель освіти ХХІ століття – освіта для стійкого розвитку, філософським підґрунтям якої слугує філософія людиноцентризму й екзистенціоналізму – експлікується в затребуваних суспільством професійно-кваліфікаційних та індивідуально-особистісних характеристиках, функціональних обов’язках, професійних якостях, здібностях учителя української мови і літератури, інноваційних напрямах (методологічних, навчально-методичних, організаційно-змістових тощо) і принципах його професійно-педагогічної діяльності.

Сучасний словесник-майстер, будучи виразником соціокультурних трансформаційних процесів у суспільстві й освіті, має відповідати вимогам гуманітарного, соціального й науково-технічного прогресу, володіти широким загальним і професійним світоглядом, системою професійних, морально-духовних, культурних і національних цінностей та ідеалів, бути налаштованим на сприйняття цивілізаційних змін як суспільної норми, прагне до неперервного розвитку педагогічної майстерності протягом усього життя. В умовах глобальної гуманізації й гуманітаризації відбувається переосмислення змісту й фундаментальних засад професійної підготовки й перепідготовки вчителя української мови і літератури, що спрямовано на формування гуманітарної еліти інформаційного суспільства, тобто високоерудованих і конкурентоспроможних фахівців, які здатні забезпечувати випереджувальність розвитку країни, готові виконувати роль консолідаторів нації, активно реалізовувати освітні проекти національного масштабу, витримувати конкуренцію на європейському та світовому ринку освітніх послуг тощо.

Таким чином, проблема дослідження полягає у виявленні та обґрунтуванні особливостей формування педагогічної майстерності у майбутніх викладачів української мови та літератури. У силу недостатньої розробленості заявленої проблеми дослідження, а також враховуючи її актуальність і значущість, тема дипломної роботи формулюється так: «Особливості формування педагогічної майстерності у майбутніх викладачів української мови та літератури».

Мета дослідження – теоретичне обґрунтування та експериментальне підтвердження вивчення особливостей формування педагогічної майстерності у майбутніх викладачів української мови та літератури.

Об’єкт дослідження – педагогічна майстерність майбутнього викладача української мови та літератури.

Предмет дослідження – особливості формування педагогічної майстерності у майбутніх викладачів української мови та літератури.     Концептуальна гіпотеза: існують певні чинники, що впливають на формування педагогічної майстерності майбутнього викладача української мови та літератури.

Емпіричні гіпотези:

  1. Невід’ємною складовою формування педагогічної майстерності є напрацювання педагогічної техніки як форми організації поведінки майбутнього викладача.
  2. Формуванню педагогічної майстерності сприяє педагогічна взаємодія, яка будується на основі діалогічного підходу, що забезпечує суб’єкт-суб’єктні стосунки між викладачем та учнями.
  3. Застосування сучасних освітніх технологій у навчанні є одним з чинників формування педагогічної майстерності майбутнього викладача.
  4. Високий рівень мовної культури є невід’ємним складником педагогічної майстерності майбутнього вчителя української мови та літератури.
  5. Високий рівень сформованості професійно-педагогічного спілкування є одним із чинників педагогічного майстерства майбутнього вчителя української мови та літератури.

Для досягнення поставленої мети та перевірки висунутих гіпотез намічені наступні завдання:

  1. З’ясувати актуальні проблеми підготовки майбутніх учителів у сучасних соціокультурних умовах;
  2. Визначити структуру формування особистісно-професійних якостей майбутніх викладачів української мови та літератури;
  3. Виявити особливості формування педагогічної майстерності майбутнього викладача;
  4. Проаналізувати сучасні зарубіжні технології підготовки майбутніх учителів рідної мови та літератури і можливості їх трансформації в українській вищій школі;
  5. Провести експериментальне дослідження особливостей формування педагогічної майстерності;
  6. Окреслити подальші перспективи дослідження.

Методи дослідження. Дослідження педагогічної майстерності та особливостей  її формування здійснювалось за допомогою цілісної системи різноманітних методів: традиційно-педагогічнихтеоретичних (аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з теми дослідження, узагальнення педагогічного досвіду, аналіз навчальних програм; емпіричних (педагогічне спостереження, дослідницька бесіда), педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний), педагогічне тестування, соціологічні методи (анкетування), кількісних методів (статистичні), для обробки та інтерпретації даних були використані методи математичної статистики: U-критерій Манна-Уїтні та інтерпретаційні.

Методики дослідження. Експериментальне дослідження проводилось за трьома авторськими методиками: анкета «Викладацька позиція майбутнього вчителя», опитувальник «Мовна культура майбутнього вчителя»; опитувальник «Самоаналіз умінь професійно-педагогічного спілкування».

Вибірка досліджуваних. У дослідженні брали участь 60 студентів факультету української філології та мистецтвознавства (група УУ-12-3 та УУ-12-4) ДНУ імені Олеся Гончара. Середній вік респондентів 20 років. Гендерне сполучення груп: 6 хлопців, 24 дівчини у кожній.

Методологічною основою роботи є: культурологічна і діалогова концепції М. Бахтіна і В. Біблера, системний підхід до розуміння методико-педагогічних проблем, концепції гуманізації і демократизації навчання, діяльнісний характер навчального процесу; найважливіші філософські положення про причинність та обумовленість формування педагогічної майстерності (І. Зязюн, Л. Крамущенко, Є. Барбіна, Н. Кухарєв); комплексний підхід до аналізу проблем навчання і виховання (Т. Гончарова, Д. Заграва, Г. Брагіна, І. Зайченко); орієнтація на системний, діяльнісний і особистісний підходи в дослідженні (М. Палтишев, О. Ситник).

Теоретичну базу дослідження склали праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань формування педагогічної майстерності майбутнього викладача української мови та літератури, а також нормативно-довідкові та інструктивні збірники, матеріали періодичної преси, довідково-бібліографічні джерела і т. ін.

Наукова новизна і теоретична значущість результатів дослідження:

  1. Теоретично доповнено сутнісні характеристики педагогічної майстерності викладача української мови та літератури, що інтегрують в собі педагогічну та професійну складові.
  2. Розроблено модель формування педагогічної майстерності, спрямованої на розвиток у майбутнього викладача особистісних та професійних якостей.

Практична значущість результатів дослідження: виявлення та підтвердження особливостей, що впливають на формування педагогічної майстерності майбутнього викладача української мови та літератури; обґрунтування завдяки технологічному опису моделі підвищення педагогічної майстерності; розробці та реалізації навчальної програми підвищення педагогічної майстерності на основі особливостей її формування.

Результати дослідження можуть бути використані практикуючими педагогами, а також у педагогіці вищої школи при навчанні майбутніх викладачів.

Обґрунтованість і достовірність отриманих результатів забезпечується сучасним методологічним підходом у науці, репрезентативністю вибірки дослідження, комплексом методик, адекватних предмету дослідження.

Не нашли, что искали? – Закажите индивидуальное написание работы или вернитесь к поиску.