Все виды научных работ по гуманитарным дисциплинам
  • contact@moydiplom.com.ua
  • +38 (068) 380-0962 +38 (066) 781-6355

Особливості розвитку пам’яті дітей молодшого шкільного віку з порушенням слуху

400 

Код работы: Д 00046
Дисциплина: Коррекционная психология
Тип работы: Дипломная (практическая)
Количество страниц:
 58
Источников литературы: 60

Описание

Дипломна робота присвячена дослідженню особливостей пам’яті молодших школярів з порушенням слуху, її розвитку та психодіагностиці.

ВСТУП

Актуальність дослідження. На сьогодні в Україні щорічно збільшується кількість дітей з різними порушеннями у фізичному і розумовому розвитку, а серед тих, які мають особливі освітні потреби, вагому частину складають глухі і слабочуючі діти. Існують відомості, що кількість осіб з порушеннями слуху подвоюється кожні 15-20 років. Крім того, за свідченнями фахівців, внаслідок тісного кореляційного взаємозв’язку між порушенням слуху, мовною функцією і пізнавальними процесами, виняток слуху із системи аналізаторів провокує порушення всього ходу розвитку людей цієї категорії [1, с. 17].

На думку багатьох авторів, слабочуючі діти 7-10 років відстають від здорових однолітків за окремими показниками фізичного розвитку, сформованості фізичних якостей і пізнавальних процесів [27; 52].

Пам’ять – одна з найбільш складних форм психічної діяльності, це процес засвоєння, збереження та відтворення інформації. Пам’ять людини розвивається шляхом поліпшення опосередкованого запам’ятовування і зміни зв’язків мнемічної функції з іншими психічними процесами. Дослідження особливостей дітей з порушенням слуху свідчать про те, що формування пам’яті характеризується великою своєрідністю. Засвоєння інформації дітьми з порушеннями слуху є утрудненим, через те, що порушеною є й взаємодія з соціумом. Те, що дитина з нормальним слухом засвоює природно й мимовіль у спілкуванні з оточуючими, дитині із порушенням слуху є доступним тільки в умовах спеціального навчання й за серйозних зусиль з її боку [51].

Через недостатній розвиток пам’яті глухі школярі відчувають значні труднощі в накопиченні знань. Це обумовлює необхідність вдосконалення навчального процесу в школі для дітей з порушеним слухом на основі активізації всієї пізнавальної сфери учнів – їх мовлення, пам’яті, мислення [9; 10; 19]. Тож, можемо зробити висновок, що проблема формування пам’яті у дітей з порушеним слухом є однією з найважливіших при організації їх навчання.

У літературі із спеціальної психології є ряд досліджень, присвячених порушенням слуху, а внаслідок – недостатньому мовленнєвому розвитку і розвитку всіх психічних процесів у дітей (Р. Боскис [6], Л. Виготський [9; 10], І. Соловйов [40; 47], Т. Шиф [40] та ін.), аналізу формування у глухих дітей пам’яті (Р. Богданова [4], Л. Занков [19], М. Нудельман [36], Т .Розанова [43] та ін.)

Разом з тим, до теперішнього часу не отримали повного наукового розгляду питання, що пов’язані з узагальненням особливостей розвитку пам’яті саме молодших школярів із порушеннями слуху.

Таким чином, обрана проблематика дослідження є вельми актуальною на даний момент.

Мета роботитеоретично обґрунтувати та емпірично дослідити особливості розвитку пам’яті дітей молодшого шкільного віку з порушенням слуху.

Об’єкт дослідження – молодші школярі з порушенням слуху.

Предмет дослідження – особливості розвитку пам’яті дітей молодшого шкільного віку з порушенням слуху.

Концептуальна гіпотезарозвиток пам’яті молодших школярів з порушенням слуху, порівняно з подібним процесом у однолітків з нормальним слухом, в залежності від ступеню порушення, має деякі специфічні особливості.

Емпіричні гіпотези:

  1. Об’єм пам’яті молодших школярів з глухотою значущо відрізняється від об’єму пам’яті у однолітків з нормальним слухом. Об’єм пам’яті молодших школярів з туговухістю наближений до норми.
  2. Рівень образної пам’яті молодших школярів з глухотою значущо відрізняється від рівня образної пам’яті однолітків з нормальним слухом. Діти з глухотою змішують подібні предмети та плутають місця їх розташування. Рівень образної пам’яті молодших школярів з туговухістю наближений до норми.
  3. Рівень словесної пам’яті молодших школярів як з глухотою, так і з туговухістю буде значущо відрізнятися від рівня словесної пам’яті однолітків із збереженим слухом. Це зумовлено тим, що словесна пам’ять дітей молодшого шкільного віку з порушеннями слуху має ряд відмінностей у запам’ятовуванні і відтворені слів.

Завдання дослідження:

  1. Провести теоретичний аналіз літератури стосовно поставленої проблеми.
  2. Виявити характерні риси дітей молодшого шкільного віку з порушенням слуху.
  3. Розкрити динаміку розвитку пам’яті молодших школярів з порушенням слуху.
  4. Провести емпіричне дослідження з метою виявлення особливостей розвитку пам’яті дітей молодшого шкільного віку з порушенням слуху.
  5. Встановити подальші перспективи дослідження.

Методи дослідження. З метою виявлення залежності розвитку пам’яті від порушень слуху у молодших школярів використано методи теоретичного аналізу, що дозволили розкрити динаміку розвитку пам’яті молодших школярів з порушенням слуху.

Для перевірки гіпотез дослідження застосовано емпіричні методи (експеримент, спостереження). Для виявлення особливостей розвитку пам’яті дітей молодшого шкільного віку з порушенням слуху використано психодіагностичні засоби: методика виявлення об’єму пам’яті (Г. Айзенк) [38] – для визначення об’єму пам’яті; субтест з шкали пам’яті Д.Векслера «Візуальна репродукція» (за Т. Богдановою) [4]для визначення рівня розвитку образної пам’яті; методика «Впізнавання фігур» (за А. Чернобай, Ю. Федотовою) [31] з метою визначення рівня впізнавання та сприйняття; методика визначення особливостей словесної пам’яті (Д. Маянц) [4] з метою визначення рівня розвитку словесної пам’яті.

Обробка результатів проведена за допомогою математико-статистичних методів (t-критерій Стьюдента).

Методологічну й теоретичну основу роботи складають фундаментальні психолого-педагогічні дослідження, що розкривають специфіку порушень слуху у дітей, а як наслідок цього і недостатній розвиток психічних процесів (Т. Богданова [2-4]; Р. Боскис [6]; Л. Виготський [9; 10]; Т. Розанова [40; 43]; Т. Шиф [40]), а саме: проблеми з мимовільним запам’ятовуванням (Л. Занков [19]; Т. Розанова [40; 43] та ін.), деякі аспекти довільного запам’ятовування матеріалу (Т. Розанова [40; 43]; І. Соловйов [47]).

Теоретична значущість роботи полягає у розширені теоретичних відомостей про особливості розвитку пам’яті дітей молодшого шкільного віку з порушенням слуху.

Практична значущість роботи визначається в тому, що результати дослідження можуть бути використані в практиці спеціальних педагогів та психологів, що працюють з молодшими школярами з порушеннями слуху для створення диференційованих корекційних програм та впровадження останніх в роботу корекційних педагогів та логопедів з метою покращення процесу розвитку пам’яті.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що доповнено уявлення про особливості розвитку пам’яті дітей молодшого шкільного віку з порушенням слуху.

Не нашли, что искали? – Закажите индивидуальное написание работы или вернитесь к поиску.