Все виды научных работ по гуманитарным дисциплинам
  • contact@moydiplom.com.ua
  • +38 (068) 380-0962 +38 (066) 781-6355

Психологічні характеристики осіб з особливим ставленням до власного тіла

600 

Код работы: М 00017
Дисциплина: Общая психология
Тип работы: Магистерская
Количество страниц:
 80
Источников литературы: 91

Описание

Магістерська робота описує питання психологічних характеристик людей з особливим ставленням до свого тіла. Проведено і описано емпіричне дослідження з теми.

ВСТУП

Актуальність дослідження. У сучасному індустріальному суспільстві, в умовах вдосконалення технологій масових комунікацій та інтенсивного розвитку індустрії краси, активно постулюються ідеї про перевагу красивих людей над некрасивими, нав’язуються нереалістичні шаблони, стандарти і переконання в тому, що успіх безпосередньо залежить від зовнішнього вигляду. Це змушує сучасних людей пред’являти до своєї зовнішності все більшу кількість вимог, у зв’язку з чим зростає відсоток незадоволених власним зовнішнім виглядом чоловіків і жінок. Дана тенденція знайшла своє відображення у введенні зарубіжними психологами терміну «нормативна незадоволеність», який описує стан глобального неприйняття своєї зовнішності західним суспільством.

В даний час зростає роль зовнішнього вигляду при сприйнятті і оцінці особистості, він стає важливим компонентом її самоставлення, самосвідомості, що є продуктом існуючої культурної формації. Сучасне суспільство може бути охарактеризовано як тілесно-орієнтоване – набувають особливої значущості питання іміджу, посилюється мода на перетворення тіла, зростає популярність тілесних практик. Внаслідок цього збільшується число досліджень, присвячених когнітивним і оцінним аспектам образу фізичного «Я». У фокус уваги дослідників, як правило, потрапляють випадки невдоволення, незадоволеності своїм тілом в силу його невідповідності існуючим поглядам на ідеальні параметри зовнішності. Інакше кажучи, оцінюються естетичні запити щодо свого тіла у різних категорій осіб.

Наслідки незадоволеності зовнішністю мають властивість проявлятися як в незначних коливаннях настрою, так і в серйозних патологіях, таких як порушення харчової поведінки, залежності, депресії, що помітно знижують якість життя сучасних людей, яким у більшості випадків потрібна психологічна допомога. У зв’язку з цим актуальність дослідження феномену ставлення до власного тіла не викликає сумнівів, що підтверджується його активним вивченням як вітчизняними, так і західними фахівцями, в основному, в області соціальної і клінічної психології.

В рамках соціальної психології вчені вивчають вплив зовнішнього вигляду індивіда на його сприйняття іншими людьми. Дослідження представлені в роботах В. Лабунської, О. Бєлугіної, Д. Ланглуа, В. Панфьорова, Н. Рамсі, А. Фейнголд і т. д. Дослідження в області клінічної психології пов’язані з вивченням порушень тілесного образу і харчової поведінки і представлений в роботах С. Кеша, С. Мосс, О. Скугаревського, О. Соколової, Т. Томпсона, та ін.

В цілому, вчені визнають, що сприйняття тілесної зовнішності і ставлення до неї роблять значний вплив на емоційну і міжособистісну сфери життя людини, і, в цілому, задають динаміку протікання об’єктивних життєвих процесів. Однак, незважаючи на неодноразові спроби побудувати модель, яка підходить для пояснення даного феномена, багато його аспектів, як і раніше залишаються незрозумілими.

Підлітковий вік характеризується підвищеною вразливістю емоційної сфери, яка може стати однією з найважливіших причин емоційного неблагополуччя. У підлітковому віці виявлено високий, в порівнянні з іншими віковими періодами, рівень тривожності, що проявляється у всіх сферах спілкування, але особливо в спілкуванні з батьками, значимими дорослими і тими, від яких вони в якійсь мірі залежать

В нашому дослідженні ми зосередимось саме на психологічних характеристиках осіб з особливим ставлення до власного тіла. Інтерес до вивчення образу фізичного «Я» обумовлений особливим статусом даної предметної області, оскільки тілесний досвід відображає глибинний, базовий рівень особистісної організації, що ґрунтується на почутті ототожнення з власним тілом і фізичним образом, яке багато в чому визначає подальший розвиток психічних структур. Вивчення присвоєння свого тіла суб’єктом і характеру опосередковуючих його механізмів призводить до фіксації особливої феноменології, що характеризує недостатній контакт суб’єкта зі своїм тілом і, вужче, із зовнішнім виглядом, неприйняття своїх рухових, експресивних особливостей. Незважаючи на те, що виявлення феноменів «відчуження» на матеріалі психологічної норми не є типовим, в практичній психологічній роботі – тілесно-орієнтованій психотерапії та психо-консультативній практиці – через особливий ціннісний контекст, сформований щодо тілесності, ці явища виділяються найбільш яскраво.

Все вищеозначене і визначило тему дипломного дослідження в наступному формулюванні: «Психологічні характеристики осіб з особливим ставленням до власного тіла».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами кафедри. Магістерська робота виконана в межах наукової теми кафедри загальної та медичної психології ДНУ ім. О. Гончара «Когнітивні та емоційно-поведінкові складові успішної життєдіяльності особистості».

Мета роботи: визначити психологічні характеристики осіб з особливим ставленням до власного тіла.

Об’єкт дослідження – особи з особливим ставленням до власного тіла.

Предмет дослідження – психологічні характеристики осіб з особливим ставленням до власного тіла.

Концептуальною гіпотезою є положення про те, що особи з особливим ставленням до власного тіла мають певні психологічні характеристики. Концептуальна гіпотеза конкретизується у наступних емпіричних гіпотезах:

  1. Особи, незадоволені зовнішністю і параметрами власного тіла мають низьку самооцінку та низький рівень самоповаги.
  2. Незадоволеність зовнішністю і параметрами свого тіла має статистично значущий зв’язок з такими особистісними диспозиціями як агравація, ригідність, тривожність, інтроверсія, сенситивність, лабільність, перфекціонізм, недовірливість, схильність до психопатій.
  3. Надмірна задоволеність зовнішністю і параметрами свого тіла має статистично значущий зв’язок з такими особистісними диспозиціями як нарцисизм, макіавеллізм, завищена самооцінка.

Згідно з метою та гіпотезою дослідження були сформовані наступні завдання дипломної роботи:

  • дослідити визначення понять «тілесність» і «тілесне самосприйняття» та розглянути їх провідні характеристики, змістовні складові та причини деструктивних змін
  • проаналізувати феномен особливого ставлення до власного тіла
  • розкрити взаємозв’язок особливого ставлення до власного тіла та психологічних характеристик особистості
  • обґрунтувати необхідність дослідження визначеного предмету
  • визначити методологічні засади та дібрати комплекс психодіагностичних методик емпіричного дослідження психологічних характеристик осіб з особливим ставлення до власного тіла
  • провести емпіричне дослідження з метою з’ясування психологічних характеристик осіб з особливим ставлення до власного тіла
  • встановити подальші перспективи дослідження

Методи дослідження. З метою визначення психологічних характеристик осіб з особливим ставленням до власного тіла використано методи теоретичного аналізу літературних джерел: аналіз, систематизацію і узагальнення.

Для перевірки гіпотез дослідження застосовано психодіагностичні методики, тести, опитувальники:

  1. ІТО – індивідуально-типологічний опитувальник (Л. Собчик). Методика досліджує індивідуально-типологічні властивості. Вона дозволяє віднести кожну конкретну людини до певного типу. Розроблявся Собчик з 1970 року, опублікований в 1995 р як методичне керівництво, а в 2003 році – у вигляді книги «Діагностика індивідуально типологічних властивостей і міжособистісних відносин» [67].
  2. Тест-опитувальник самовідношення (В. Столін, С. Пантєлєєв, 1988 р.), побудований у відповідності до розробленої В. Століним ієрархічної моделі структури самовідношення, дозволяє виявити три рівні самовідношення [73].
  3. Вивчення загальної самооцінки за допомогою процедури тестування (2003 р.). Методика запропонована Г. Казанцевою та спрямована на діагностику рівня самооцінки особистості. Побудована у формі традиційного опитувальника [30].
  4. Опитувальник Шмішека (модифікація І. Крук, 1975 р.) особистісний опитувальник який призначений для діагностики типу акцентуації особистості, є реалізацією типологічного підходу до її вивчення. Опубліковано Р. Шмішеком в 1970 р. [53].
  5. Вербальний тест-опитувальник «Опитувальник дослідження образу тіла», розроблений директором Національного центру порушень харчової поведінки Великобританії Діном Джейдом (адаптація І. Г. Малкіна-Пих, 2007 р.) [41].
  6. Методика діагностики особистісних рис «Темної тріади» (Т.Корнілова, С. Корнілов, М. Чумакова, М. Талмач) (2015 р.), російськомовна версія опитувальника Темна Дюжина (Dirty Dozen: P.K. Jonason, G. D. Webster), спрямована на вимір субклінічних особистісних властивостей, що входять у так звану Темну Тріаду – Макіавеллізм, Психопатії, Нарцисизм [45].
  7. Методика «Шкала оцінки рівня задоволеності власним тілом» (О. Скугаревський, 2006 р.), призначена для оцінки компоненту задоволеності/незадоволеності образом власного тіла [65].

Обробка результатів дослідження проведена за допомогою математико-статистичних методів: кореляційний аналіз, оцінка значущості розбіжностей.

Теоретичну і методологічну основу дипломної роботи склали: концепції розуміння тілесності (Б. Ананьєв, І. Биховська, Л. Виготський, О. Газарова, В. Зінченко, Т. Леві, О. Тхостов); системний підхід до вивчення тілесного самосприйняття (Д. Бєскова, О. Дорожевець, Ю. Карабина, С. Колесов, І. Малкина-Пих, О. Мотовілін, О. Соколова Н. Рамсі, Д. Харкорт, В. Шонфельд); закономірності формування образу Я і саморегуляції особистості (С. Максименко, В. Моляко, М. Боришевський, Г. Балл, В. Татенко, А. Бандура, В. Мішель та ін.),  а також роботи С. Бема, Р. Бернса, С. Пантєлєєва, О. Скугаревського, В. Століна, С. Томпсона, Т. Кеша.

Наукова новизна і теоретична значущість роботи полягає у доповненні теоретичних відомостей про психологічні характеристики осіб з особливим ставленням до власного тіла; розширенні наукових уявлень з проблем взаємозв’язку особливого ставлення до власного тіла та психологічних характеристик особистості.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що отримані емпіричні результати можуть бути корисні в практиці психологічної допомоги з приводу викривлення уявлень тілесного самосприйняття.

Не нашли, что искали? – Закажите индивидуальное написание работы или вернитесь к поиску.