Мій диплом

Опис

Есе присвячено питанню культури народів. Розкрита тема культури у континуумі часу. Роздум сконцентровано на особливості культури центральної України.

УРИВОК

Культура України має давню історію, вона розвивалася в складних історичних умовах протягом довгих століть. Створюючи свої культурні цінності, український народ вбирав у себе звичаї та традиції багатьох народів, доля яких була пов’язана з історією України.

Незважаючи на різноманіття різних джерел світової культури, українці створили свою самобутню, не схожу ні на яку іншу, культуру. Культура України відображає неповторність духовного світу народу, навколишньої природи й специфіку традицій та звичаїв.

Етнонім українці – територіальне позначення і походить від назви Україна. У свою чергу, слово «Україна» пов’язане за змістом зі словами «край», «околиця». Вперше слово Україна зустрічається в Іпатіївському літописі, датованому 1187 роком. У значенні «прикордонна територія» Україна згадується в літописах у зв’язку з Волинською землею.

Українські поселення формувалися в залежності від різних природно-географічних та етнічних умов. Особливості заселення безпосередньо впливали на формування типів поселень і їх планувальної структури. Для більшості степових та лісостепових районів характерні поселення – села, селища, у козачих військах – станиці та хутори. Хутори, присілки, урочища, займанщини – мабуть, історично були найбільш ранніми поселеннями, нерідко тимчасовими, сезонними.

Існують такі етнографічні групи з рідною українською мовою (за матеріалами перепису): буковинці (Чернівецька область); верховинці (Львівська і Закарпатська області України); гуцули (Закарпатська, Івано-Франківська і Чернівецька області України); гайнали (Закарпатська область України); козаки (Краснодарський край Росії); бойки, лемки (Львівська, Закарпатська області України, Польща, Словаччина).

Купить / Уточнить детали

Не нашли, что искали? – Закажите индивидуальное написание работы или вернитесь к поиску.