Все виды научных работ по гуманитарным дисциплинам
  • contact@moydiplom.com.ua
  • +38 (068) 380-0962 +38 (066) 781-6355
Распродажа!

Портретні характеристики персонажів у творах Коцюбинського останнього періоду

100  80 

Код работы: Д 00015
Дисциплина: Украинская литература
Тип работы: Дипломная (теоретическая)
Количество страниц:
 22
Источников литературы: 7

Описание

Практична частина дипломної роботи, що присвячена характеристиці персонажів у новелі «Сон», «Коні не винні» та «Подарунок на іменини» М.М. Коцюбинського.

УРИВОК

Антін умів бачити красу і в звичайному житті. Вечірнє місто осінньої пори перетворюється раптом в його уяві у щось поетичне. В новелі «Сон» письменник створив симфонію крапель: «Оживлялась музика крапель, сумних і веселих, лінивих і жвавих, глухих та дзвінких». Але справжня поезія життя передана в епізодах сну. Тут використав письменник враження від Капрі, природу якого зумів передати з великою проникливістю і любов’ю. Багатство фарб і кольорових нюансів, взаємопереходи барв, гра світла і тіней, залежність забарвлення гір і моря від атмосферних умов, джерел освітлення, пори доби — усе це помітило уважне око письменника [4, c.133].

*********************************

Портретні характеристики Аркадія Петровича:

Головний герой на відміну від попередньої новели описується найбільш чітко. «Стояв упрілий, в одній сорочці, розщібнутій на грудях, і нетерпляче стежив…»

Аркадій Петрович старий, але доволі кремезний. «Він кисло буркнув, прийняв з рук Савки пляшку, скинув сорочку і почав обтирати одеколоном біле, жовтаве од старості тіло отер долонею груди, де густо сріблились тонкі волосинки, освіжив під пахвами і облив холодком лисину й руки, тонкі, старече мляві, з сухими пальцями на кінці».

Він стежить за собою, йому подобається приводити себе у порядок, в нього риси аристократа, панське обличчя, густі вуса. «Аркадій Петрович поклав гребенем борозни на рідкому волоссі, розчесав вуси, на кінчиках жовті, і довго любувався сухим високим чолом та благородним панським обличчям, що одбивалось в синявих водах туалетного дзеркала». «Збоку на носі він вгледів прищик, дістав з несесера кольдкрему, помазав й припудрив».

В нього сірі очі, трохи холодні і вже пригаслі. «Плавали на білках серед червоних жилок, і се його турбувало: «Треба знову класти примочку!» Аркадій Петрович, широкий у своїй блузі, як дзвін, вступив у столову.

Головний герой лисий. «Сонце напекло йому лисину. Воно непереможно і безупинно лилось на квітник і на поля, що кудись бігли з горбка на горбок, аж до крайнеба».

Він доволі емоційний. Має виразні очі. «Кричав, весь червоний і мокрий, тупав ногами і так махав руками, наче перед ним була не жінка, а навісні козаки». «Кров раптом залляла йому обличчя, навіть лисину запалила, а серед того пожару біліли жовтаві вуси і сердито плавали очі, сиві, злинялі, як два замерзлі озерця». «Кров одступила на місце, вуси зіллялись з лицем, очі втратили твердість холодного льоду, там вже світилось щось покірне і винувате, коли підняв їх на сина».

Не нашли, что искали? – Закажите индивидуальное написание работы или вернитесь к поиску.