Психолого-педагогічна готовність дитини до шкільного навчання
120 ₴
Код работы: К 00006
Дисциплина: Педагогическая психология
Тип работы: Курсовая (практическая)
Количество страниц: 29
Источников литературы: 30
Опис
Курсова робота містить теоретичне вивчення та емпіричне дослідження проблеми готовності дитини до школи у психолого-педагогічному аспекті.
ВСТУП
До кінця дошкільного віку дитина вже є у відомому сенсі особистість. Вона добре усвідомлює свою статеву приналежність. Вона знає, в якій країні живе, в якому населеному пункті знаходиться її будинок; має деяке уявлення про материки та інші країни. Вона віддає собі звіт в тому, яке місце серед людей займає (вона − дошкільник) і яке місце їй належить зайняти в найближчому майбутньому (вона піде вчитися в школу). Одним словом, вона знаходить собі місце у просторі та часі. В якості найважливішого досягнення в розвитку особистості дитини виступає переважання почуття «Я повинен» над мотивом «Я хочу». До кінця дошкільного віку особливого значення набуває мотиваційна готовність до навчання в школі [29, c. 45].
Один з найважливіших підсумків психічного розвитку в період дошкільного дитинства – психологічна готовність дитини до шкільного навчання.
Вступ до школи – переломний момент у житті дитини, перехід до нового способу життя і умов діяльності, нового положення в суспільстві, нових взаємовідносин з дорослими і однолітками [29, c. 50].
У психолого-педагогічній літературі поняття «шкільна зрілість» трактується як досягнутий рівень морфологічного, функціонального та інтелектуального розвитку дитини, який дозволяє їй успішно долати навантаження, пов’язані з систематичним навчанням, новим режимом дня в школі [22,c. 78].
Високі вимоги життя до організації виховання і навчання змушують шукати нові, більш ефективні психолого-педагогічні підходи, націлені на приведення методів навчання у відповідність вимогам життя. У цьому сенсі проблема готовності дошкільників до навчання в школі набуває особливого значення. З її рішенням пов’язано визначення цілей і принципів організації навчання і виховання в дошкільних установах. У цей же час від її рішення залежить успішність наступного навчання дітей у школі [15, c.90].
Перехід дитини від дошкільного до шкільного способу життя є дуже великою комплексною проблемою, яка широко досліджується як в закордонній, так і у вітчизняній психології.
У закордонних дослідженнях вона відбита в роботах, що вивчають шкільну зрілість дітей (Р. Гетпер, А. Керн, С. Штребель, Я. Їрасек та ін.). Тут традиційно виділяються три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний. На підставі виділених параметрів створюються тести визначення шкільної зрілості.
Але якщо закордонні дослідження шкільної зрілості в основному спрямовані на створення тестів і в набагато меншому ступені орієнтовані на теорію питання, то в роботах вітчизняних психологів міститься глибоке теоретичне осмислення проблеми психологічної готовності до школи, що йде своїми корінням з праць Л.С. Виготського та отримує продовження в працях Л. І. Божович, Д. Б. Ельконін, Н.Г. Салміна та ін.
Особливо широко ця проблема постала в нашій країні у зв’язку з переходом до навчання в школі з 6 років. Їй присвячено безліч досліджень і монографій (В. С. Мухіна, Є. Є. Кравцова, Г. М. Іванова, Н. І. Гуткина, А. Л. Венгер, К. Н. Поліванова та ін.)
Основною метою визначення психологічної готовності до шкільного навчання є профілактика шкільної дезадаптації. Для успішного вирішення цієї мети останнім часом створюються різні класи, у завдання яких входить здійснення індивідуального підходу в навчанні, по відношенню до дітей як готових, так і не готових до школи, щоб уникнути шкільної дезадаптації.
Мета дослідження: дослідити особливості готовності дітей 6 і 7 років до шкільного навчання.
Об’єкт дослідження: готовність дитини до школи.
Предмет дослідження: відмінності шкільної готовності дітей 6 і 7 років.
Гіпотеза дослідження: якщо, діти 6 років, мають нижчі показники готовності до шкільного навчання, то діти 7 років мають більш високі показники готовності до шкільного навчання.
Виходячи з об’єкта і предмета для досягнення поставленої мети, були визначені наступні завдання:
- Вивчити і проаналізувати психолого-педагогічну літературу за темою дослідження.
- Виявити психологічні особливості дітей 6-7 років.
- Провести емпіричне дослідження психолого-педагогічної готовності до шкільного навчання дітей 6 і 7 років. Зробити порівняльний аналіз показників.
- Розробити психолого-педагогічні рекомендації що до профілактики проблеми неготовності дітей 6-7 років до шкільного навчання.
Не нашли, что искали? – Закажите индивидуальное написание работы или вернитесь к поиску.
