Все виды научных работ по гуманитарным дисциплинам
  • contact@moydiplom.com.ua
  • +38 (068) 380-0962 +38 (066) 781-6355
Распродажа!

Психолого-педагогічні чинники формування педагогічної майстерності викладача вищої школи

700  500 

Код работы: М 00031
Дисциплина: Педагогика высшей школы
Тип работы: Магистерская
Количество страниц:
81
Источников литературы: 68

Описание

Магістерська присвячена питанню педагогічної майстерності. Проведено формуюче дослідження формування педагогічної майстерності викладача вищої школи.

ВСТУП

Ще в кінці минулого століття в світі прийшли до консенсусу відносно того, що будь-якому суспільству необхідний оновлений процес освіти для вирішення завдань ХХІ століття, пов’язаних із забезпеченням інтелектуальної незалежності, виробництвом і просуненням нових знань, підготовкою і формуванням відповідальних і освічених громадян і високо кваліфікованих спеціалістів, без яких не можливий ні економічний, ні соціальний, ні культурний, ні політичний прогрес. Оскільки суспільство все більше і більше потребує знань, освіта, особливо вища, виступає в якості основних компонентів культурного соціально-економічного і екологічного стійкого розвитку людства. Тому розвиток освіти у більшості країн світу віднесено до найважливіших національних пріоритетів. В Україні також відбувається становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження у світовий освітній простір. Цей процес супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу. Нова соціально-економічна ситуація в нашій країні призвела до того, що перед вищою школою було поставлено нові цілі і завдання, основним напрямом діяльності вищої школи на даний момент має стати задоволення потреб особистості в знаннях, які б дозволяли адаптуватися в сучасному швидкоплинному світі. А це, насамперед, вимагає належного кадрового супроводу, впровадження науково-обґрунтованої підготовки викладацьких кадрів для вищої школи.

Пріоритетна увага при формуванні вищої освіти в Україні має надаватися підготовці нової генерації науково-педагогічних кадрів – національної еліти, здатної трансформувати в собі нову освітньо-світоглядну парадигму національно-державного творення, гуманістичного вознесіння самоцінності особистості вихованця.

Наука і освіта сьогодні відносяться до тих соціальних інститутів суспільства, яких вага високопрофесійної інтелектуальної праці надзвичайно велика і де професійна якість наукових і педагогічних кадрів має вирішальне значення.

Специфіка педагогічної роботи полягає в тому, що основним знаряддям праці педагога є власна особа, професійна зрілість якої дозволяє знаходити оптимальні рішення в постійно змінній „виробничій” ситуації і яка врешті-решт визначає результати всієї практичної діяльності педагога.

Зрозуміло, що педагогічна діяльність – творчий процес, оскільки вона не зводиться до повторення колись засвоєного алгоритму і оскільки в ньому постійно виникає щось нове. У багатьох ситуаціях викладачу доводиться діяти не за „статутом”, а приймати рішення на основі особистих знань і цінностей. За допомогою розуму і моральної інтуїції. Чим багатша людина як особистість, тим вона цінніша як член організації, якщо, звичайно, організація занепокоєна не лише збереженням статус-кво, а й вдосконаленням діяльності, створеннямумов для творчості й розвитку.

Зовні майстерність педагога–це вирішення різноманітних педагогічних завдань, успішна організація навчально-виховного процесу й отримання відповідних результатів, але її сутність полягає в певних професійних і особистісних якостях, які породжують цю діяльність і забезпечують її ефективність. Тому справжній педагог повинен бути в постійному творчому резерву оптимізації як професійного так і особистісного потенціалу, оскільки педагогічна майстерність – це своєрідний сплав особистої культури, знань і світогляду педагога, його всебічної теоретичної підготовки з досконалим володінням прийомами навчання і виховання, педагогічною технікою і досвідом.

Актуальність. Система сучасної вищої освіти вивчається сучасною наукою з різних позицій: психології управління, теорії та методики професійної освіти, акмеології, педагогіки. Педагогічна наука сьогодні констатує наявність протиріч між рівнем загальної та професійної підготовки фахівців у галузі освіти та вимогами, які пред’являє суспільство до освіти. Сьогодні тільки викладач, особистість з високим професійним та педагогічним рівнем підготовленості, може вести навчання і підготовку конкурентоспроможних на ринку праці спеціалістів.У зв’язку з цим викладачі мають усвідомлювати необхідність постійно нарощувати  психологічні і педагогічні знання, педагогічні здібності, бути готовими до самовдосконалення особистих якостей. Адекватне підвищення якості професійної діяльності викладачів, яке проявляється в їх педагогічній майстерності, є запорукою принципових позитивних змін в освітній системі. На всіх етапах розвитку освіти проблема формування і розвитку педагогічної майстерності була і залишається актуальною, бо ефективність навчання і виховання молоді, підготовки спеціалістів перебуває в прямій залежності від готовності і здатності викладача якісно і професійно виконувати свої педагогічні функції.

Таким чином, проблема дослідження полягає у виявленні та обґрунтуванні психолого-педагогічних чинників формування педагогічної майстерності викладача вищої школи.

В силу недостатньої розробленості заявленої проблеми дослідження, а також враховуючи її актуальність і значущість, тема дипломної роботи  формулюється так: «Психолого-педагогічні чинники формування педагогічної майстерності викладача вищої школи».

Мета дослідження – теоретичне обґрунтування та експериментальне підтвердження психолого-педагогічних чинників формування педагогічної майстерності викладача вищої школи.

Об’єкт дослідження – педагогічна майстерність викладача вищої школи.

Предмет дослідження – психолого-педагогічні чинники та особливості формування педагогічної майстерності викладача вищої школи.

Концептуальна гіпотеза: існують певні психолого-педагогічні чинники, що впливають на формування педагогічної майстерності викладача вищої школи.

Емпіричні гіпотези:

  1. Формування педагогічної майстерності викладачів вищої школи можливе при усвідомленні і готовності до постійного саморозвитку особистісних якостей, саморегуляції поведінки та діяльності.
  2. Педагогічна майстерність та ефективна педагогічна діяльність неможливі без аналізу й рефлексії.
  3. Невід’ємною складовою формування педагогічної майстерності є педагогічна техніка як форма організації поведінки викладача.
  4. Формуванню педагогічної майстерності сприяє педагогічна взаємодія, яка будується на основі діалогічного підходу, що забезпечує суб’єкт-суб’єктні стосунки між викладачем та студентом.
  5. Застосування сучасних освітніх технологій у навчанні є одним з чинників формування педагогічної майстерності викладача.

Для досягнення поставленої мети та перевірки висунутих гіпотез намічені наступні завдання:

  • провести теоретичний аналіз літератури стосовно формування педагогічної майстерності викладача
  • визначити структуру формування особистісно-професійних якостей викладача вищої школи
  • виявити психолого-педагогічні чинники формування педагогічної майстерності викладача
  • побудувати та обґрунтувати модель підвищення педагогічної майстерності викладача вищої школи
  • провести експериментальне дослідження психолого-педагогічних чинників формування педагогічної майстерності
  • окреслити подальші перспективи дослідження

Методи дослідження. Дослідження педагогічної майстерності та психолого-педагогічних чинників її формування здійснювалось за допомогою цілісної системи різноманітних методів: традиційно-педагогічнихтеоретичних (аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з теми дослідження, узагальнення педагогічного досвіду, аналіз навчальних програм; емпіричних(педагогічне спостереження, дослідницька бесіда, педагогічний експеримент(констатувальний, формувальний, контрольний), педагогічне тестування, соціологічні методи (анкетування), кількісних методів (статистичні), для обробки та інтерпретації даних були використані методи математичної статистики: G-критерій знаків; U-критерій Манна-Уїтні та інтерпретаційні.

Методики дослідження.Експериментальне дослідження проводилось за трьома методиками: написання педагогічного есе „Справжній педагог. Хто він?”, опитування за розробленим опитувальником та за анкетою (анкетування).

База дослідження. Базою для експериментального дослідження стали два вищих навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації: Дніпропетровський педагогічний коледж (ДПК) Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара та Дніпропетровське вище професійне училище будівництва (ДВПУБ).

Вибірка досліджуваних. У дослідженні брали участь 60 викладачів ДПК та 60 викладачів ДВПУБ. З них чоловіків –28, жінок –92 (віком від 24 до 65, середній вік –41 рік). Освіта – вища професійна. Розряди оплати праці викладачів від 9 до 14.

Методологічною основою роботи є: найважливіші філософські положення про причинності і обумовленості формування педагогічної майстерності (І. Зязюн, Л. Крамущенко, Є. Барбіна, Н. Кухарєв); комплексний підхід до аналізу проблем навчання і виховання (Т. Гончарова, Д. Заграва, Г. Брагіна, І. Зайченко);орієнтація на системний, діяльнісний і особистісний підходи в дослідженні (М. Палтишев, О. Ситник); виявлення і вирішення протиріч в процесі формування педагогічної майстерності викладача вищої школи (С. Майборода, В. Рибін); розробка зв’язку теорії і практики, ідей та їх реалізації (М. Євтух, І. Цимбалюк, О. Степанченко).

Теоретичну базу дослідження склали праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань формування педагогічної майстерності викладача вищої школи, а також нормативно-довідкові та інструктивні збірники, матеріали періодичної преси, довідково-бібліографічні джерела і т.д.

Теоретичні основи проблеми формування педагогічної майстерності педагога висвітлювали у своїх працях: Г. Брагіна,І. Зайченко, І. Зязюн, Л. Крамущенко, І. Козинець, І. Кривонос, Г. Сагач, В. Семиченко, Н. Тарасевич, С. Чорна, Н. Щокіна. Питання професійної діяльності педагогічних працівників висвітлено у працях Л. Ващенко, В. Дивака, В. Маслова. У сучасній вітчизняній і зарубіжнійнауці стан підвищення педагогічної майстерності у викладачів вищої школи досліджують Є. Барбіна, А. Биков, О. Коваленко, В. Панчук, Л. Пуховська, С. Рудишин, Т. Сущенко.

Наукова новизна і теоретична значущість результатів дослідження:

  1. Теоретично доповнено сутнісні характеристики педагогічної діяльності викладача вищої школи, що інтегрують в собі педагогічну та професійну складові.
  2. Розроблено модель підвищення педагогічної майстерності та обґрунтування чинників спрямовані на розвиток у викладача вищої школи особистісних якостей і педагогічної майстерності.

Практична значущість результатів дослідження:виявлення та підтвердження психолого-педагогічних чинників, що впливають на формування педагогічної майстерності викладача вищої школи; обґрунтування завдяки технологічному опису моделі підвищення педагогічної майстерності; розробці та реалізації навчальної програми підвищення педагогічної майстерності на основі психолого-педагогічних чинників.

Результати дослідження можуть бути використані практикуючими педагогами, а також у педагогіці вищої школи при навчанні, підвищенні кваліфікації викладачів.

Обґрунтованість і достовірність отриманих результатів забезпечується сучасним методологічним підходом у науці, репрезентативністю вибірки дослідження, комплексом методик, адекватних предмету дослідження.

Не нашли, что искали? – Закажите индивидуальное написание работы или вернитесь к поиску.